Зирк!

Зирк! меж. Глядь! Зирк! Горпина стоїть на хатньому порозі. МВ. II. 27.

Зміст

1 Сучасні словники
2 Іноземні словники
- 2.1 Словари и энциклопедии на Академике
3 Ілюстрації
4 Медіа
5 Див. також

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЗИРК, присудк. сл., розм. 1. Уживається за знач. зиркнути. За стіл сіла обідати [дівчина], а сама у віконце усе зирк та зирк, чи не йде Василь (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 52); Маруся спустила очі долі й зачервонілась, як маків цвіт, потім підвела очі й — зирк на чорнобривого (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 33). 2. Уживається для вираження раптовості, несподіваності настання або вияву чого-небудь. — А там, козаче, зирк! ні відсіль, ні відтіль, — Кирпата свашка — гульк у хату! (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 126); [Палажка:] Випливла я на берег, коли зирк, їде наш урядник (Степан Васильченко, II, 1960, 167). Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 568.

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Зи́рк! меж. Глядь! Зирк! Горпина стоїть на хатньому порозі. МВ. ІІ. 27.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

Зи́рк! меж. Глядь! Зирк! Горпина стоїть на хатньому порозі. МВ. ІІ. 27. ЗИРК, присудк. сл., розм. 1. Уживається за знач. зи́ркнути. За стіл сіла обідати [дівчина], а сама у віконце усе зирк та зирк, чи не йде Василь (Кв.-Осн., II, 1956, 52); Маруся спустила очі долі й зачервонілась, як маків цвіт, потім підвела очі й —зирк на чорнобривого (Григ., Вибр., 1959, 33). 2. Уживається для вираження раптовості, несподіваності настання або вияву чого-небудь.— А там, козаче, зирк! ні відсіль, ні відтіль,— Кирпата свашка — гульк у хату! (Г.-Арт., Байки.., 1958, 126); [Палажка:] Випливла я на берег, коли зирк, їде наш урядник (Вас., III, 1960, 167).