Могоричник

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Могори́чник, -ка, м. Свидѣтель сдѣлки, получающій отъ обѣихъ договаривающихся сторонъ угощеніе и потомъ, въ случаѣ недоразумѣній, судья между ними.

Сучасні словники

МОГОРИ́ЧНИК, а, чол., розм. Той, хто любить пити могоричі. Кажуть, що до Федора Михайловича заходили й інші могоричники (Вечірній Київ, 13.I 1958, 2).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 774.

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

http://sum.in.ua/s/Moghorychnyk

Зовнішні посилання