Прискаржувати

Приска́ржувати, -жую, -єш, сов. в. прискаржити, -жу, -жиш, гл. — кого. Жаловаться, пожаловаться на кого. Могилев. у. Не забули ми тобі, як ти нас прискаржував (перед паном). Св. Л. 68.

Сучасні словники

ПРИСКА́РЖУВАТИ, ую, уєш, недок., Скаржитися на кого-небудь. — Не забули ми тобі, як ти нас прискаржував (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 48); — Вони не вміють полоти, — прискаржував Петрусь (Лесь Мартович, Тв., 1954, 149); — І ти.. мав совість брехати на нього, прискаржувати, продати, отак-о звірам брата?!. (Петро Козланюк, Ю. Крук, 1957, 414); — Мій господар прискаржив мене за рабунок.., але я, бігме, нічого не рабував (Іван Франко, II, 1950, 342).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 21.

Ілюстрації