Дотепа
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 23:00, 28 серпня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Дотепа, -пи, ж. 1) Способность, умѣнье. Гуляти часто до півночі в пісні, в пари, у лави, в жгут; кому ж із них була дотепа, то в гроші грали в сім листів. Котл. Ен. 2) Способный чоловѣкъ.
