Потовщати

Пото́вщати, -щаю, -єш, гл. Потолстѣть. Вони од тепла роздалися, потовщали. Ком. II. 54.

Сучасні словники

ПОТОВЩАТИ, аю, аєш, недок. Робитися товстим або товстішим; товстішати. Падав, падав [сніг]. Пухнастий білий килим виткався рівно та гладко і все товщав (Петро Дорошко, Не повтори.., 1968, 68); Змарнів Йосип, постарів, аж зігнувся мов, а вона — нівроку: молодіє та все товщає (Панас Мирний, IV, 1955, 41); Карпо Палажченко сказав: жовтяк — це огірок, якого забули в огудинні, івін з часом товщає й жовтіє (Михайло Чабанівський, Тече вода.., 1961, 90).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 169.

Ілюстрації