Вибалок

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Ви́балок, -лку, м. Отроги оврага, степной балки.

ВИ́БАЛОК, лка, чол.

Невелика балка. У глибоких вибалках, де було затишніше, підгодували коней (Михайло Стельмах, Вел. рідня, 1951, 796); Місцевість поблизу нашого дому була нерівна, з горбами й вибалками (Леонід Смілянський, Сашко, 1954, 14).