Рант

Рант, -ту, м. Рантъ. 1)Чоботи під рант. Вас. 162. Чоботи пошиті до ранту. Прил. у. 2)Вузенька смужка шкіри, яка пришивається, з'єднуючи верх взуття з підошвою. Ні до чобота закаблук, ні до черевика рант (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 232); Хлопці винесли чоботи. Нові, з дрібним рантом (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 264). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 451.

Сучасні словники

РАНТ, а, ч. Вузенька смужка шкіри, яка пришивається, з’єднуючи верх взуття з підошвою. Ні до чобота закаблук, ні до черевика рант (Укр.. присл.., 1955, 232); Хлопці винесли чоботи. Нові, з дрібним рантом (Кучер, Трудна любов, 1960, 264).