Замисл
Замисл, -лу, м. Намѣреніе, умыслъ, замыслъ. Луччий розмисл, як замисл. Ном. № 5835.
Зміст
Сучасні словники
ЗА́МИСЛ, слу, чол.
1. План певних дій, рішення що-небудь зробити; задум. Та й початися тій пісні, Як билина бав, А не з думки, не з замислу, Як Боян співає (Степан Руданський, Вибр., 1937, 239); [Руфін:] Я думав. ..що я сам на цілий Рим і що мені товаришів немає для замислів моїх (Леся Українка, II, 1951, 420); Усе, що намічав, здається, Скінчив. Спочинути б. Так ні ж — Новий вже замисел снується, Новий потрібно брать рубіж (Петро Дорошко, Тобі народе.., 1959, 63).
2. Провідна ідея, основна думка художнього твору. У «Подвигу розвідника» традиційні елементи пригодницького сюжету.. цілком підпорядковані інтересам виявлення ідейного замислу (Українське радянське кіномистецтво, III, 1959, 100).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 209.
Ілюстрації
|
|
|
|
