Достачати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:58, 28 серпня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Достача́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. достачити, -чу, -чиш, гл. 1) Доставлять въ нужномъ количествѣ. Аби достачали, я зроблю як слід А медвино поплачу, сіноовес достачу. Мет. 46. А ви думали, грошей у мене нема? Достачу, не бійтесь! Лебедин. у. 2) Быть достаточнымъ доставать. Не достача на сорочку.
