Костел

Костел, -лу, м. Костелъ.

Сучасні словники

КОСТЕ́Л, у, чол. Римсько-католицький храм. Вона [церква] була вже повернута панством на костел (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 5); Кальварійський костел увесь горів у рожевім світлі (Іван Франко, IV, 1950, 268); Вона так часто пробував в костьолі, що коли я стрічаю її потому, у мене в вухах гудуть органи (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 265); За мигтючими озерами біліло якесь село з високою гранчастою баштою костьолу (Олесь Гончар, III, 1959, 446). Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 309.

Ілюстрації