Пашниця
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:51, 3 листопада 2017; Dschalyi.fzfvs17 (обговорення • внесок)
Пашни́ця, -ці, ж. Хлѣбъ въ зернѣ и на стеблѣ. Роди, Боже, жито, пшеницю, усяку пашницю. Мет. 344. Ум. Пашни́чка. Дощик линувся цебром, відром, дійничкою над нашою пашничкою. Ном. № 334.
Зміст
Сучасні словники
ПАШНИ́ЦЯ, і, жін., розм. Те саме, що пашня 1, 2. Не стяг війни розвіймо, а любові, Пашницею засіймо скрізь поля (Павло Грабовський, I, 1959, 495); На широкому стенді розташувалися пучки пшениці, жита, ячменю, проса і всякої іншої пашниці (Спиридон Добровольський, Тече річка.., 1961, 17).