Лаштувати

Лаштува́ти, -ту́ю, -єш, гл. 1) Приготовлять, снаряжать. Лаштуйте гармати. К. Досв. 145. 2) Составлять (о книгѣ). Ном., стр. II.

Сучасні словники

Лаштувати-ую,уєш, недок., перех. Те саме, що ладнати. Нема [Іванові] роботи біля товару — лаштує під повіткою, що потрібніше до весняної справи (Панас Мирний, I, 1949, 209); Лаштують коси косарі — І стук, і дзенькіт на зорі(Микола Гірник, Сонце.., 1958, 32); — Не трісне, як підожде трохи! — з серцем вимовила Христя і кинулась лаштувати снідання (Панас Мирний, I, 1954, 242); Почали рубати ліс, лаштувати плоти (Анатолій Шиян, Партиз. край, 1946, 124);Привезли кіномеханіки апарати, стали екран лаштувати у клубі (Петро Козланюк, Весн. шум, 1952, 88); Шофер сів на надувного гумового, човника, почав лаштувати свої вудки(Михайло Чабанівський, Тече вода.. 1961, 46); Німці й моргнути не встигли. Бліді, руки підняли, трясуться. Діденко хутенько лаштує полонених (Юрій Яновський, I, 1954, 62);Храпков лаштував скрипку, намагався не втручатися в жарти гостей (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 194).

Ілюстрації