Дворик

Дворик, -ка, м. Ум. отъ двір.

Сучасні словники онлайн

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка

1) Дворъ, мѣсто подлѣ дома, обнесенное заборомъ.

2) Домъ, усадьба.

Словник української мови Академічний тлумачний словник

1) Господарська ділянка, на якій розміщені садибні будівлі, та місце біля них (часто відгороджене).

2) Домъ, усадьба.

Всесвітній словник української мови

населений пункт в Україні

Толковый словарь Ушакова

ДВО́РИК, дворика, муж. (разг.). уменьш. к двор. При доме небольшой дворик

Вікіпедія — вільна енциклопедія

Дво́рик — село в Україні, у Красилівському районі Хмельницької області.

Іноземні словники

Патіо (исп.patio на основі лат. pat через прованс. «pàtu») — відкритий внутрішній дворик жилого приміщення, з різних сторін оточений стінами, галереями, воротами и т. д. чи навіть зеленою огорожею з дерев та\ чи кущів.

Патіо (итал. произношение [patjo] или [pasjo]) означає внутрішній архетип під відкритим небом, на площі, в центрі будинка, який має функциональну роль чи частіше уявлення. Внутрішній дворик часто викладений відкритою галереєю руху. Його особисте використання відрізняється від його внутрішнього двору, напівзагального проходу, що служить переходом з вулиці.

Ілюстрації