До-шниру
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 16:31, 2 листопада 2017; Apmelnyk.fzfvs17 (обговорення • внесок)
До-Шни́ру, дошни́ря, нар. Совершенно, дочиста. Усе до-шниру забрали у двір. Вона видрала з-за нігтя все до шниру, все йому росказала. Полт. См. Шнир.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 438.
