Наворожити
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:29, 31 жовтня 2017; Kapaliura.fzfvs17 (обговорення • внесок)
Наворожи́ти, -жу́, -жиш, гл. Наколдовать, нагадать.
Зміст
Сучасні словники
НАВОРОЖИТИ, рожу, рожиш, док., перех. і без додатка. Ворожачи, напророкувати чого-небудь комусь. — Це тобі ворожка наворожила?.. Такої правди в тім ворожінні, як світла в льоху (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 197); * Образно. Я слухаю зозулю й вірю, що вона мені не бреше. Років п'ятнадцять уже наворожила! (Юрій Яновський, I, 1954, 229). Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 39.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
http://sum.in.ua/s/navorozhyty
