Десна

Десна, -ни, ж. Десница, правая рука. Не дарма звав її своєю десною. Стор. МПр. 97.

Сучасні словники

Десна́ = десни́ця:

1) Стара назва правої руки, правиці, нині вжи­ваються лише в книжному та уро­чистому мовленні. Недарма звав її своєю десною (О. Стороженко); Огорнути багрянцем опанчі, Трима­ючи десницю на мечі, Данило їхав (М Бажан);

2) Десна́ — річка, ліва притока Дніпра, на якій стоїть старовинне українське місто Чернігів; назва річки етимологічно пов’язана з попередньою. Нема його [милень­кого] Та й не буде, Поїхав за Десну, Сказав: рости, дівчинонько, На дру­гую весну (пісня).

Ілюстрації

x140px

Джерела та література

http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%B4%D0%B5%D1%81%D0%BD%D0%B0