Досвідчатися
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:55, 28 серпня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Досвідчатися, -чаюся, -єшся, сов. в. досвідчитися, -чуся, -чишся, гл. Ссылаться на чье либо свидетельство до какого либо времени. Досвідчився циган жінкою й дітьми, поки забрали всіх у тюрму. Васильк. у. 2) Убѣждаться, убѣдиться по опыту; узнать. Перемагала свій жаль як тільки мога, щоб люде не досвідчились. Г. Барв. 168.
