Терник
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 13:48, 31 жовтня 2017; Vhshamchuk.fpmv17 (обговорення • внесок)
Терник, -ка, м. Собраніе терновыхъ кустовъ. Терник був густий. Драг. 341. Ум. Терничо́к. . Зарості терну. Десь у тернику один [соловей] старанно повторює якийсь етюд (Степан Васильченко, I, 1959, 292); — Обережно, Михайлику, — тут подряпатись можна, — розводячи обома руками цупкі гілки, Люба зайшла в терник (Михайло Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 61).
