Кигик
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 10:26, 31 жовтня 2017; N.pylypchenko (обговорення • внесок)
Киги́к, -ку, м. Крикъ чайки. Чайка... пронеслась з кигиком по над Дніпром. МВ. II. 117.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови: в 11 томах
КИГИК, у, чол., рідко. Те саме, що кигикання. Чайка.. пронеслася з кигиком понад Дніпром (Марко Вовчок, I, 1955, 317); Аж дотепер не знав, що так важко буде йому розлучатися з тим життям, з вахтами, запахом канатів, солоністю моря, кигиком чайок... (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 199).
Ілюстрації
|
|
