Дорога

Дорога, -ги, ж. 1) Дорога, путь. В поход у дорогу славні компанійці до схід сонечка рушали. Шевч. Смерть неминущая дорога. Ном. № 8243. Проста до Христа у світі дорога. Чуб. ІІІ. 17. Божа дорога (Ном. № 8229), чумацька дорога. Млечный путь. Бути на божій, останній дорозі. Быть при смерти. Г. Барв. 361, 434. Куди вам дорога? Куда вамъ путь лежить? 2) Дорога, путешествіе. Ой ти, козаче, ти, хрещатий барвіночку, хто ж тобі постеле у дорозі та постілочку. Мет. 81. 3) Въ гончарной печи арка, образуемая козлом и стѣной печи. Вас. 180. 4) У ткачей: а) то-же, что и сказ. МУЕ. ІІІ. 20; б) въ основѣ: мѣсто, сквозь которое продѣвается челнокъ. Шух. I. 258. Ум. Дорі(о)жка, дорі(о)женька, дорі(о)жечка, дорожейка. Мет. 32, 22, 229. К. Досв. 19. Чуб. ІІІ. 240.