Табівка
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 14:42, 27 жовтня 2017; N.pylypchenko (обговорення • внесок)
Табівка, -ки, ж. Кожаная сумка, носимая черезъ плечо на ремнѣ. Шух. I. 121, 128, 279.
Сучасні словники
ТАБІ́ВКА, и, жін., діал. Гуцульська шкіряна торбина з орнаментом, яку носять на ремені через плече. Витягалось найкраще лудіне (одежа), нові крашениці, писані кептарі, череси і табівки, багато набивані цвяхом (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 310); [Юрасик:] Ми зберемось і підемо від хати. Я покладу кресало у табівку, Та ще свою мережану денцівку (Платон Воронько, Казка.., 1957, 27).
Ілюстрації
|
|
|
|
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 9.
