Тобілка

Тобілка, -ки, ж. = Табівка. Гол. Од. 67.

Сучасні словники

ТАБІ́ВКА, и, ж., діал. Гуцульська шкіряна торбина з орнаментом, яку носять на ремені через плече. Витягалось найкраще лудінє (одежа), нові крашениці, писані кептарі, череси і табівки, багато набивані цвяхом (Коцюб., II, 1955, 310); [Юрасик:] Ми зберемось і підемо від хати. Я покладу кресало у табівку, Та ще свою мережану денцівку (Воронько, Казка.., 1957, 27).

Ілюстрації

Див. також

• [1]