Брід

Брід, броду, м. 1) Бродъ. Не спитавшись броду, не лізь у воду. Посл. 2) Ручей. Розлилися води на чотирі броди. Чуб. ІІІ. 142. Ум. Брідок, брідочок. Отам у мене за хатою тече брідочок. Лебед. у.

Сучасні словники

Академічний тлумачний словник
БРІД, броду, чол. Мілке місце річки, озера або ставка, в якому можна переходити або переїжджати на інший бік. Коло млина, коло броду Два голуби пили воду (Українські народні ліричні пісні, 1958, 129); Не розглядівши, кажуть, броду, Не лізь прожогом перший в воду (Іван Котляревський, I, 1952, 166); Чомусь дівчина до броду По воду не ходить (Тарас Шевченко, II, 1953, 146); Вільні броди й переходи Здовж великої ріки (Іван Франко, XIII, 1954, 355).

Ілюстрації