Дівер

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Дівер, -ра, и діверь, -ря, чол. Деверь, мужнинъ братъ. Брат чоловіка 1)Живе баба за дівером, лиха прикупивши. Ном. № 7507. Ум. 2)Діверко. Ой як мені діверка братіком назвать. Мет. 159. 3)Дівер був у вдови — брат покійного чоловіка, багатий (Степан Васильченко, II, 1959, 282)