Черниця

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:10, 25 жовтня 2017; Yvdorosh.fpmv17 (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Черниця, -ці, ж. 1) Монахиня. Одна пішла ввісень заміж, друга у м’ясниці, а третяя чорнявая пішла у черниці. Нп. 2) Черника, Vaccinium Myrtillus L. Анн. 371. Одна пішла до світлиці, друга до пивниці, а третяя чорнявая у ліс по черниці. Чуб. V. 168. 3) = Ожина, Rubus fruticosus L. Вх. Лем. 482. Ум. Черничка, черниченька. Чуб. І. 150.

Тлумачення в сучасних словниках

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЧЕРНИЦЯ 1, і, жін. Жіночий рід до чернець. Задзвонили до вечерні; Оксана осталась, А черниця, помолившись, В храм пошкандибала (Тарас Шевченко, I, 1963, 128); [Одарка:] Не знаю, як я з жалю не вмерла. ..Прийде вечір, дівчата зберуться на вулицю, співають, сміються, а у мене й охоти нема — ні до пісень, ні до жартів... Так вже мене всі й прозвали черницею (Марко Кропивницький, I, 1958, 61); * У порівняннях. З хати, мов черниця, вийшла Ольга. На білому, схудлому обличчі різко виділяються чорні брови, під застиглими очима плямами залягає темнота (Михайло Стельмах, II, 1962, 153).

Іти (піти, постригатися, постригтися) в черниці — ставати черницею, іти в монастир. Думала іти в черниці Або вбитись, утопитись, Так жаль маленьких діток стало — Звичайне, мати, що й казать (Тарас Шевченко, II, 1963, 268); Каже дівчина отцю й неньці: — Тату, мамо! піду я у монастир! — і пішла у черниці (Марко Вовчок, I, 1955, 359); — Ви, мамо, порозгоните усіх моїх женихів. Невже ви хочете, щоб я в черниці постриглась? (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 56). Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 311.

ЧЕРНИЦЯ 2, і, жін., розм. Те саме, що чорниця. В кухні Гольдбаумів на стільниці насипана купа черниць, свіжо закуплених на торзі (Іван Франко, II, 1950, 80).

260px-%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BE_2007_%280003%29.jpg

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 311.

Орфографічний словник України

черниця - іменник, жіночий рід, істота і неістота, I відміна

ВІДМІНОК ОДНИНА МНОЖИНА
Називний черниця черниці
Родовий черниці черниць
Давальний черниці черницям
Знахідний черницю черниці, черниць
Орудний черницею черницями
Місцевий на/у черниці на/у черницях
Кличний чернице черниці

Українсько-російський словник

ЧЕРНИЦЯ

монахиня, разг. монашенка, монашка; черница, инокиня

Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови

черниця

I -і.Жін. до чернець. Постригтися в черниці.

II -і, ж. , розм.

Те саме, що чорниця.

Ілюстрація

%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8F-%D0%B7-%D0%91%D0%B5%D1%80%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%B5%D0%B2%D0%B0-%D1%97%D0%B4%D0%B5-%D0%BD%D0%B0-%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%96%D1%97-%D0%B4%D0%BE-%D0%91%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B2%D1%96%D1%97-700x481.jpg


Джерела

1). Академічний тлумачний словник (1970—1980)

2). Орфографічний словник України

3). Українсько-російський словник

4). Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови