Лягати
ЛЯГАТИ, аю, аєш, недок., ЛЯГТИ, ляжу, ляжеш; мин. ч. ліг, лягла, лягло; наказ. сп. ляж, док. 1. Приймати горизонтальне положення, розпластуючись усім тілом на чому-небудь (про людей та деяких тварин); протилежне вставати. Упоравшись, лягав спузар біля Івана.. й блищав молодими зубами при вогні ватри (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 328); — Не кидай мене, Степане,.. Не давай мені лягати! Тримай на ногах! (Олександр Довженко, I, 1958, 290); — Ох, били ж мене; били, били, били! що ні сісти, ні лягти не можна (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 189); Дядьки стовбичили на майдані більше години, в них поболіли ноги, і деякі відійшли до тополь, щоб лягти або сісти (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 406);
У що, на що. Розташовуватися де-небудь у горизонтальному положенні. Юзя лягає в траву коло Дарки (Леся Українка, III, 1952, 641); Яшко тоді лягав на купу соломи біля припічка й думав (Андрій Головко, I, 1957, 177); Я скинув з себе теплу сукняну куртку і, лігши на кригу, поповз до потопаючого Гриші (Леонід Смілянський, Сашко, 1957, 24)
♦ І лягти і встати — весь час бути, перебувати де-небудь, робити щось. Взяв [Остап Шкандибенко] жінку з другого села, ..що і встала і лягла у молодого дяка (Панас Мирний, I, 1954, 76); Лягати від (од, зо) сміху (з реготу) — сильно сміятися, реготати. Іван присів, засичав, а далі давай ревти так удатно та химерно, що всі аж лягали од сміху (Нечуй-Левицький, III, 1956, 318); Спекулянтка заплуталася у ситі, репетувала, сипала прокльони, а юрба лягала з реготу (Іван Микитенко, II, 1957, 333); Лягати (лягти) в (під) ноги (до ніг) — скорятися, підкорятися кому-, чому-небудь. * Образно. Тобі, Радянська Україно, Старий Дніпро під ноги ліг (Максим Рильський, 300 літ, 1954, 23); Складні ворожі укріплення лягали до ніг [радянським бійцям] (Олесь Гончар, III, 1959, 418); Лягати (лягти) в основу чого — бути джерелом, началом чого-небудь. Знання матеріалу, який лягає в основу твоєї книги, завжди повинно бути максимальне (Юрій Смолич, Перша книга, 1951, 39); Матеріалів, що могли б лягти в основу [фільму].., було недостатньо (Олександр Довженко, III, 1960, 300); Лягати (лягти) в землю (труну, домовину, яму, могилу і т. ін.) — умирати. Цілий вік ти мене милував, а на старості, як мені треба було у землю лягати, послав ти мені таке горенько!.. (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 87); — Ніяк не збагну, що воно за людина. Коли отак про себе турбуватиметься та дбатиме — ляже в домовину (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 107); Лисий я, волосся спало, Решта білая, як сніг, Недалеко моя яма, Та я в яму ще не ліг (Степан Руданський, Тв., 1956, 58); В могилу ляже проклята звірота. І смерть її — нам золоті ворота (Павло Тичина, II, 1957, 163); — Уб'ють тебе, вона в гріб ляже; Живи для неї, я прошу (Іван Котляревський, I, 1952, 222); Лягати (лягти) під ніж (на стіл) — іти на медичну операцію. — Коли лягаєте під ніж, то не можна бути певним за завтра (Юрій Смолич, I, 1958, 82); Лягти і не встати — докласти максимум зусиль, щоб довести щось до кінця. Хтось не міг утриматись, щоб того не написати, і ліг і не встав, поки не написав (Леся Українка, V, 1956, 406); Лягати лоском див. лоск 2; Хоч лягай та вмирай (помирай); Хоч у яму (домовину, могилу і т. ін.) лягай — про тяжкий стан; надзвичайно важке, скрутне, безвихідне становище. Як почне [чорна злюка] хвостом махати — Хоч лягай та помирай.. Все їй треба, все їй дай (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 224); — Ріже мене і пече попід боками, — обізвався із хати жіночий старечий голос. — Так мене мучить, голубчику, що хоч лягай та помирай (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 66); — На цього [коня] вже як і трудно стягалися, не дай бог заведуть, хоч тоді у яму лягай (Андрій Головко, II, 1957, 135); Нема мені де сховатись од неї, як од мух у спасівку, хоч лягай в домовину (Нечуй-Левицький, II, 1956, 19); Думала.., що їсти дома нічого, що з дітьми хоч у могилу лягай (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 442).
2. Поступати на лікування в медичний заклад. У Львові мені було дуже погано, але я старався підбадьоритися, ..бо не хотілось лягати у львівському шпиталі (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 439); Інші, коли хворіли, лягали в медсанбат. Воронцов мусив хворіти в полку (Олесь Гончар, III, 1959, 19); [Батура:] Я мушу негайно лягти в лікарню. У мене відкрилась рана (Олександр Корнійчук, II, 1955, 263);
♦ Лягти в (у) землю [живим, живою] див. земля; Лягати (лягти) прахом — гинути, пропадати. — Мені не шкода!.. Нехай горить! І нехай воно прахом ляже! (Олександр Довженко, I, 1958, 343); Лягати (лягти) трупом (кістьми, головами і т. ін.): а) вмирати, гинути (в бою). Лучче на своїй стороні кістьми лягти, ніж на чужині слави натягти (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 77); [2-й запорожець:] Веди нас, Тарасе, куди хочеш, ми трупом ляжем! (Карпенко-Карий, I, 1960, 168); — У битві з печенігами лягла головами мало не вся дружина князя, але ворогів розбив князь впрах (Юліан Опільський, Іду.., 1958, 10); б) робити все можливе, щоб відстояти щось своє. Йон став коло дверей, готовий краще трупом лягти, ніж випустити дочку з хати (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 282).
3. тільки 3 ос. Опускатися, падати на яку-небудь поверхню (про предмети). Часом легенько-м'яко лягало [бабине літо] Ярині на очі (Леся Українка, III, 1952, 738); Снаряди вже лягали на майдан, на городи, в бідняцькі двори (Олександр Довженко, I, 1958, 132); — Тут жодна міна не ляже марно (Олесь Гончар, III, 1959, 85);
4. тільки 3 ос., по чому, на що. Поширюючись по поверхні, вкривати собою що-небудь. Туман хвилями лягає По степу німому (Михайло Старицький, Поет. тв., 1958, 232); Відцокотіли панські коні, Лягає курява на шлях (Максим Рильський, II, 1960, 137); В садочку іній ліг На дерев'я голе... (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 67);
5. тільки 3 ос., перен. Поширюватися на кого-, що-небудь. — Хай всі почесті і всі відповідальності лягають на одного чоловіка (Михайло Стельмах, II, 1962, 18); В степовій смузі, де на 25 процентів дворів, що мають значні лишки, є 40 процентів безкінних і малопосівних, треба удосконалити нашу політику в тому напрямі, щоб головний тягар податків лягав на вищі групи (КПУ в резолюціях і рішеннях.., 1958, 217);
6. тільки 3 ос., куди, до чого, на що, перен. Пролягати, тягнутися (про шлях, дорогу). Від України до Росії Лягли путі (Андрій Малишко, Книга.., 1954,
♦ Дорога (путь) лягає (лягла) кому — про необхідність відправлятися в дорогу. Коли ж лягає путь далека Назад, до хати над Дніпром, Старий.. лелека Привітно стріпує крилом (Любомир Дмитерко, В обіймах сонця, 1958, 43); Знов лягла йому дорога —..Сорок верст туди й назад (Ярослав Шпорта, Мужність, 1951, 9).
6. спец. Обирати певний напрямок, положення (про судна, літаки).
Лягати (лягти) в дрейф — дрейфувати (про судна). Наше судно лягло в дрейф. Виявилося, голландці бажали привітати радянських моряків.
7. Лягати (лягти) курсом (на курс) — йти у певному напрямку (про судна, літаки). Повітряний лайнер вирулює на стартову доріжку, злітає в голубу височінь і лягає курсом на Москву (Радянська Україна, 8.VIII 1962, 1); Він злетів у найкращому настрої, швидко досяг висоти двадцяти тисяч метрів, ліг на свій курс (Вадим Собко, Срібний корабель, 1961, 277).
