Чистина, -ни, ж. ЧИСТИНА́, и, жін. Чисте, без заростів місце; галявина. Кожне слово, коли взяти окремо, зрозуміле Настусі, а всі разом були темним лісом, у якому можна розрізнити кожне дерево, але не видно стежки, яка б виводила на чистину (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 343).