Збаня

Збаня́, -ня́ти, с. 1) Маленькій жбанъ. Ум. Збанятко. Каменец. у. 2) мн. Раст. Campanula ranunculoides. Вх. Пч. 1. 9.

ЗБАНЯ́, я́ти, с., діал. Невеликий дзбан. * У порівн. Молодиця, молодая. Тлуста, уродлива; Груди білі — як збанята; Сама чорнобрива (Рудан., Тв., 1956, 125).

Дзбан

Дзбан, джбан, розм. жбан[1] (біл. гладыш, збан, горлач, русин. кантув) — глекоподібний глиняний, дерев'яний або металевий посуд для води, молока, квасу. Має округлу у нижній частині форму і циліндричний верх, може мати ручку-вушко (такі посудини частіше називають глеками). Діалектна назва — «збан» («збанок», «збанка»)[2], у Київській Русі аналогічні посудини відомі як «корчага»[3].

Слово джбан походить від прасл. *čьbanъ, пов'язаного з *kubъ («кубок», «келих»). Варіант дзбан запозичено з польської мови — від пол. dzban (< czban)[4].

Дзбани на жердинах плоту — одна зі складових образу типової східноукраїнської і південноросійської оселі XIX—XX ст.