Тайно
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 16:19, 25 жовтня 2017; Vobystra.fpmv17 (обговорення • внесок)
Тайно, нар. = Таємно. К. Псал. 63.
Зміст
Сучасні словники
Орфографічний словник української мови
тайно - прислівник
тайна - іменник, жіночий рід, неістота, I відміна ВІДМІНОК ОДНИНА МНОЖИНА називний тайна тайни родовий тайни тайн давальний тайні тайнам знахідний тайну тайни орудний тайною тайнами місцевий на/у тайні на/у тайнах кличний тайно тайни
Всесвітній словник української мови
прислівник (таємно) незмінювана словникова одиниця [рідко]
Публічний електронний словник української мови
ТА́ЙНО, розм., рідко. Присл. до та́йний. Десь же беруться й тепер ті робітницькі гурти в російській державі, що ми спогадували! Нехай тим часом вони собі збираються й крадькома, — перше буде тайно, а потім буде явно (Л. Укр., VIII, 1965, 28).
