Туя

Туя, туї, ж. Раст. = Тоя. Вх. Пч. І. 8.

Сучасні словники

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ТУ́Я, туї, жін. Вічнозелене хвойне дерево або кущ родини кипарисових. На зеленому свіжому газоні скрізь темніли розкидані, неначе ялинки, темно-зелені кущі туй (Нечуй-Левицький, V, 1966, 152); Туя дурманить своїм запахом, аж голова чуманіє (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 45).

Орфографічний словник української мови

ту́я іменник жіночого роду

Словник іншомовних слів Мельничука

Ту́я (грец. θυία) рід вічнозелених хвойних дерев і кущів родини кипарисових. Поширені в Східній Азії та Північній Америці. В СРСР вирощують Т. західну – засіб проти глистів і бородавок у народній медицині.

Ілюстрації

Див. також

Кіпарисові