Ятроха

Ятроха, -хи, ж. = Ятрівка - дружина чоловікового брата. 'Згадки в літературі'Жирний текст 'Так само і нині при нас половці закон держать вітців своїх: кров проливати, хвалячись про це, і їсти мертвеччину і всю нечистоту, хом'яків і сусликів, і мають мачух своїх і ятрівок, та додержують інші звичаї вітців своїх.' 'Повість временних літ'

«Соломія. Здорова, сестро. Настя. Яка я тобі сестра? Тілько що ятрівка. Соломія. Так хіба що? Чужі та й то кличуть одне другого сестрою, а ми ж з тобою жінки рідних братів.» Іван Карпенко-Карий «Чумаки» 'Домаха нічого не знала про суперечку поміж братами і світом стала будити Пріську. — Вставай, Прісько, я вже затопила, — погукала вона на ятрівку' Любов Яновська

Тлумачення слова у словниках

Академічний тлумачний словник (1970-1980) ЯТРІ́ВКА, и, жін. Дружина чоловікового брата. Словник Бориса Грінченка Ятроха - жена мужнина брата. Ятровь (ятровья,ятровка, ятровья, ятровина). Жена деверя, зовут ее невесткой, жена шурина// жена брата (деверю и золовке)// жены братьев между собой - ятрови. ВікіпедіяЖирний текст Ятрі́вка[1] або ді́верка[2] — термін свояцтва, що означає дружину брата чоловіка. Ятрівками або діверками є стосовно одна одної дружини рідних братів. У давньоруській мові могло означати також дружину брата, невістку[3].

Слово діверка є жіночим варіантом «дівер». Лексема ятрівка (засвідчені також форми ятров, ятрів, ятровка, ятроха, давньорус. ятры, ѧтры) походить від прасл. *jętry, род. відм. *jętrъve. Варіанти ятрівка, ятровка походять від раніших ятров, ятрів, що являють собою колишню форму знахідного відмінка (давньорус. ятровь, ѧтровь). У ранньопраслов'янській мові це слово відмінювалося за типом іменників з основою на *-r (аналогічно *mati, *matere), потім перейшло до типу з основою на *-ū (як *svekry). Спорідненими лексемами в інших індоєвропейських мовах вважаються лит. jéntė, род. відм. jenters, jentės, латис. ìеtеrе, грец. ἐνάτηρ, лат. ianitrīcēs («дружини братів»), санскр. यातृ, «ятр», що теж виводяться від пра-і.е. *i̯enәter-, первісне значення якого неясне[3][4]. Словоформи. Орфографічний словникЖирний текст СЛОВОФОРМИ. ОРФОГРАФІЧНИЙ СЛОВНИК.

ятрівка - іменник, жіночий рід, істота, I відміна
ВІДМІНОК	ОДНИНА	МНОЖИНА
називний	ятрівка	ятрівки
родовий	ятрівки	ятрівок
давальний	ятрівці	ятрівкам
знахідний	ятрівку	ятрівок
орудний	ятрівкою	ятрівками
місцевий	на/у ятрівці	на/у ятрівках
кличний	ятрівко	ятрівки

ІлюстраціїЖирний текст