Доносити

Доносити, -ношу, -сиш, сов. в. донести, -су, -сеш, гл. 1) Доносить, донести до какого-либо мѣста. Ложки до рота не донесе. Ном. № 11742. Донести ряду. Окончить потчивать водкой рядъ гостей. Ряду.... донести не стало, долийте пляшку. 2) Сообщать, сообщить. І було після сіх прилук, що донесено Оврамові так: он і Мелха породила сини братові твоєму Нахорові. К. Св. Пис., кн. І. Мус. XXII. 20. Донести вісти. Известить. Ох пошлімо галку, ой пошлімо чорну аж до Січі рибу їсти, ох нехай донесе, ох нехай донесе до кошового вісти. ЗОЮР. I. 136. Донести у вуха. Довести до свѣдѣнія. Як (хто) донесе татові у вуха, то зараз їй смерть. Уман. у.