Домовина
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 21:48, 28 серпня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Домовина, -ни, ж. 1) Гробъ. Шевч. 47. Ой же казав пан Каньовський дерниць накупити, молодої Бондарівні домовину збити. Чуб. V. 428. 2) Гробница. Стоїть в селі Суботові на горі високій домовина України широка, глибока. Шевч. Ум. Домовинка. От уже і домовинку принесли новеньку. МВ. І. 101.
