Хлопко
Хло́пко, -ка, м. Мальчикъ, юноша. Десь узявся хлопко, а хлопко маленький, під ним кониченько, коник вороненький. Чуб. V. 1071. Ой запрягай, хлопку, коня вороного, да поїдем вінчаться до попа чужого. Чуб. V. 283.
Зміст
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ХЛО́ПЧИК а, чол
1. Дитина чоловічої статі. Старший хлопчик лазить по хаті та.. знай голосить та докуча матері, просячи папи (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 227); За новим методом навчання пішло так швидко, що за місяць обидва хлопчики вже читали друкований текст (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 141); Мій брат Олег, над всіх коханий, був хлопчик тихий і сумний (Володимир Сосюра, II, 1958, 363); * У порівняннях. Василь до стінки притулився, щуплий, як хлопчик, і не видно його з-за Дем'ялової спини (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 159).
Ілюстрації
|
|
Медіа
Іншими мовами
English
Boy noun
1. a male child, from birth to full growth, especially one less than 18 years of age.
2. a young man who lacks maturity, judgment, etc.
3. Informal. a grown man, especially when referred to familiarly:
He liked to play poker with the boys.
Italiano
Ragazzo s.m. (f. ragazza)
1. Uomo giovane di età compresa fra l'adolescenza e la giovinezza
2. Adulto di scarsa maturità o di animo giovanile
3. Figlio maschio< br />
