Шадий

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Шадий, -а, -е. Сѣдой. Вх. Зн. 81.

Сучасні словники

СИ́ВИЙ а, е.
1. Який утратив своє забарвлення, став білим, сріблистим (про волосся). Дідугани з довгими сивими бородами, заклавши руки на ціпки, сидять на призьбі.. і щось гомонять (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 113); Від вагонів прямує до перону сліпа жінка в темних окулярах, під хусткою в неї пишне сиве волосся (Захар Мороз, П'єси, 1959, 25); Вирве старий Тарас сиве пасмо з своєї чуприни і прокляне і день і годину, коли народив на ганьбу собі такого сина (Олександр Довженко, I, 1958, 247);

// Із білим, сріблистим (внаслідок утрати свого забарвлення) волоссям. Сидить Неначе й досі сивий дід Коло хатиночки (Тарас Шевченко, II, 1963, 265); Його голова стала сива,.. тільки брови чорніли на широкому блідому лиці та темні очі блищали (Нечуй-Левицький, II, 1956, 346); Варвара Іванівна була вже немолода, навіть трохи сива (Наталя Забіла, Катруся.., 1955, 13); * Образно. Заснув древній Київ над сивим Дніпром (Іван Нехода, Хто сіє вітер, 1959, 46);

// у знач. ім. сивий, вого, чол.; сива, вої, жін. Людина, волосся якої втратило своє забарвлення, стало білим, сріблистим. Сивому й на думку не спадало в молодому запорожцеві впізнати торішнього обшарпаного вантажника з амстердамського порту (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 90).

Ілюстрації

Гарольд
Сивий
Сива