Долубати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:47, 28 серпня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Долуба́ти, -ба́ю, -єш, гл. = Длубати. Почав долубать. Продолубав таку вже дірочку, шо й кулак улізе. Грин. ІІІ. 336.