Долівка
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:46, 28 серпня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Долівка, -ки, ж. Земляной полъ, вымазанный глиною. Вас. 194. Сим. 2. Чуб. VII. 383. Скриня... одчинена, розбитий замок лежить коло неї на долівці. Кв. Ум. Долівонька, долівочка.