Доконечне

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:35, 28 серпня 2012; 127.0.0.1 (обговорення)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Доконечне, нар. Обязательно, непремѣнно. А той доконечне щоб співати. Чуб. Та він доконешне був у селі. Уман. у. Доконечне треба. О. 1861. VI. 77.