Доїзджати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 21:32, 28 серпня 2012; 127.0.0.1 (обговорення)
Доїзджати, -джаю, -єш, гл. = Доїздити. 1) Ой став коник приставати, до дівчини доїжджати. Нп. 2) Панотець у нас доїжджає, а живе на парафії вдовиця. Св. Л. 193.