Доїдати

Доїдати, -даю, -єш, сов. в. доїсти, -їм, -їси, -їсть, -їмо, -їсте, -їдять, гл. 1) Доѣдать, доѣсть. 2) Ѣсть въ достаточномъ количествѣ, насыщаться. Чого ізмарніло твоє личенько? Чи не допивала, чи не доїдала? Чуб. V. 928. Як не доїси, то й святого продаси. Ном. № 9803. На ж тобі, милий, вечеру з обідом, не доїси стравою, то намагай хлібом. Чуб. III. 127. 3) Наскучать, наскучить, досаждать, досадить. Ну та й доїда клята корова, що все втікає. Каменец. у. Мені Найбільше доїдає Рутульський Турн, собачий син. Котл. Ен. Чи я тобі, матінко, доїла, що я в твоїй світлонці сиділа. Свад. п. Также и безлично. Виведь мене од батенька: вже мені у батенька доїло. Свад. п.