Зубило

Зубило, -ла, с. Остроконечный молотокъ, которымъ рубятъ желѣзо кузнецы. НВолын. у. Грин. II. 3.

Зуби́ло — ударно-різальний інструмент для обробки металу та будівельних матеріалів (бетону, цегли, каменю). При наданні зубилу ударного зусилля з боку бойкової частини (затильника) за допомогою молотка, кувалди, відбійного молотка, рубального молотка, бетонолома чи перфоратора різальна крайка зубила впливає на оброблюваний матеріал, розрізаючи чи розколюючи його.

У залежності від області застосування усі види зубил можна прокласифікувати на наступні види:

• слюсарне зубило;
• крейцмейсель;
• монтажне зубило з його різновидом піка-зубилом для бетоноломів, відбійних та рубальних молотків;
• ковальське зубило

Слюсарна операція, за якої за допомогою різального (зубила, крейцмейселя та ін.) і ударного (слюсарного молотка) інструментів з поверхні заготовки (деталі) видаляються зайві шари металу або заготовка розділяється на частини, називається рубанням. В залежності від призначення оброблюваної деталі рубання може бути чистовим і чорновим. У першому випадку зубилом за один робочий хід знімають шар металу товщиною від 0,5 до 1 мм, у другому — від 1,5 до 2 мм. Точність обробки, що досягається при рубанні, становить 0,4…1 мм.