Обіздрітися

Обіздрітися, -рюся, -ришся, гл. Оглянуться. Федьк.

Сучасні словники

Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ОГЛЯДАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., ОГЛЯНУТИСЯ, нуся, нешся і розм. ОГЛЕДІТИСЯ, рідко ОГЛЯДІТИСЯ, джуся, дишся, док.

1. Роздивлятися навколо себе. І козак почав оглядатися та озиратися у вечірній млі та вишукувати криницю (Марко Вовчок, I, 1955, 317); Данило вискакує на хистке купиння, оглядається довкола, водячи браунінгом (Михайло Стельмах, II, 1962, 57); Встала мати, Кругом оглянулась, взялась За биту голову руками І тихо, мовчки за возами Марою чорною пішла На Тібр (Тарас Шевченко, II, 1963, 295); Ніна на секунду зупинилась, огледілась (Олександр Копиленко, Земля.., 1957, 132).

2. док., тільки оглянутися. Обертаючись, дивитися назад. Пішов степом сіромаха, Сльози утирає. Довго, довго оглядався, Та й не видко стало (Тарас Шевченко, I, 1951, 146); Я не біг, хоч чулося — летів би, Але йшов і йшов, не оглядався (Іван Франко, XIII, 1954, 339); [Олеся:] Кажуть, що діти неповинні в гріхах батьків своїх, а от я ніби повинна — немов сором стоїть у мене за спиною, і я боюсь оглянутись (Марко Кропивницький, II, 1958, 270); Крутнулася [дівчина] і пішла геть. А я стояв і дивився: невже не оглянеться, невже так і зникне назавжди? Але вона оглянулась (Михайло Чабанівський, За півгодини.., 1963, 8).

♦ Не встигнеш (не встиг і т. ін.) [і] оглянутися (огледітися); І не оглянешся (оглянуся, огледимося і т. ін.) — дуже швидко. Не веліла [не встигла] мати оглянутись, вже у Марусі і готов обід (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 49); Не раз він чув жалі та скарги на скороминущість людського життя. Промайнуло, як сон, пролетіло мигцем [миттю], не встиг і оглянутись... (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 308); Так мені якось час збігає по-дурному, що й не оглянуся, коли день минеться (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 178); — Се добрий тобі десь сон приснився, — каже свекруха. — .. Треба визирати Данила. І не огледимось, як притягнуть (Марко Вовчок, I, 1955, 64).

3. на що, перен. Розглядати, оцінювати що-небудь у сукупності з певної точки зору. Сей день завжди якось неприємний, бо мимоволі оглядаюсь назад, «на путь минулу» (Леся Українка, V, 1956, 397); Оглядаючись на попередні свої «Вечірні розмови», я помічаю, що чимале місце в них віддано проблемам моралі (Максим Рильський, Веч. розмови, 1964, 100); // на кого—що. Рахуватися з ким-, чим-небудь, зважати на когось, щось. Поки що моє діло робити, ні на кого не оглядаючись, окрім Вас (Леся Українка, V, 1956, 75); // Побоюватися, остерігатися кого-, чого-небудь. Не все, писане Пушкіним.., дійшло до нас, поет-бо не раз палив свої папери, а те, що дійшло, писалося, завжди оглядаючись на цензуру та на шпигів (Максим Рильський, X, 1962, 32).

4. тільки док. Помітити або згадати що-небудь; спохватится, схаменутися. Узяли Чіпку п'яного, силоміць посадили в чорну.. Надвечір оглянуться товариші, нема між ними Чіпки (Панас Мирний, I, 1949, 264); Евеліна незчулася, як Бальзак виплигнув з ландо, огледілась, коли він був уже біля возів (Натан Рибак, Помилка.., 1956, 80); Зінька лаштувався їхати на ярмарок у Чорновус. Оглядівся, аж нема того лантуха, що треба було взяти з собою (Борис Грінченко, II, 1963, 411).

5. тільки док., огледітися, оглядітися. Звикнути, призвичаїтися до оточення, умов. Огляділась трошки наша Івга, прислухалась, роздивилась і стала меж народом пропихатись (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 274).

6. тільки док., на кого, оглянутися. Те саме, що зглянутися 2. Ой, оглянься хоч разочок, Моя доле на мене! (Пісні та романси українських поетів.., II, 1956, 14); — А на мою думку, її помилувати слід! — замовив слово вчитель.. — Треба оглянутись на неї — вона ж дитині вашій цілий місяць за матір була (Любов Яновська, I, 1959, 48).

7. тільки недок. Пас. до оглядати 1—4.

Ілюстрації