Ладнати
Ладна́ти, -на́ю, -єш, гл. 1) Ладить, жить въ мирѣ, въ согласіи. Він з братом ладнає. 2) Договаривать. Пішов майстрів ладнати. 3) Готовить, приготовлять, снаряжать. Ладнайте вози, пора їхати. 4) Поправлять. Діти розмовляли спокійно проміж себе, часом ладнаючи Галі або одна одній квітки. Г. Барв. 127.5) Исправлять, починять. Ци мені тую полицю ладнати? Гол. III. 163. 6) Улаживать. Поки в Солодьках ладнали діло проти Тимохи, в Кам’янці друге склалось. Св. Л. 290. 7) Соглашать, примирять. Як його ладнати чорне з білим? 8) Прилаживать, уставлять, ставить. Митро коні ладнав до ясел. Св. Л. 76.
Ладнати, -каю, -єш, гл. Пѣть свадебныя пѣсни. Вх. Зн. 31. Не все то правда, що на весіллі ладкають. Ном. № 6823.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЛАДНАТИ, аю, аєш, недок. 1. з ким, неперех. Жити в мирі, злагоді. Він з братом ладнає (Словник Грінченка); // Знаходити шляхи до злагоди, примирення; порозуміватися. [Мекдугел:] Негайно їдьте до Геррісона. Ви найшли того йолопа, ви й ладнайте з ним (Мирослав Ірчан, I, 1958, 250).
2. перех. Те саме, що лагодити 1. Десь поділись, Загубились Ґудзики на комірці. Став ладнати, Пришивати — Зшив [Неумійко] з сорочкою штанці (Григорій Бойко, Ростіть.., 1959, 103); Дівчата з високо підтиканими спідницями, з заступами в руках стоять у нафтовому рові. Вони ладнають рівчак (Олесь Донченко, II, 1956, 256); // Приводити в лад, у порядок. Валка підходила до міста. Погоничі ладнали на віслючках вантаж (Олесь Досвітній, Гюлле, 1961, 110); Молода, гарненька дівчина Жура чепуриться перед великим дзеркалом, ладнає зачіску (Іван Кочерга, II, 1956, 509).
3. перех. Те саме, що готувати 1; лагодити (у 3 знач.). Старий Кайдаш.. пішов до церкви, загадавши синам ладнати вози з рублями для возовиці (Нечуй-Левицький, II, 1956, 275); Хлопці чистять сідла — ладнають у бій (Кость Герасименко, Поезії, 1950, 113); У великій хаті, стомлена щоденною працею, Параска ладнала вечерю поважним гостям (Іван Ле, Ю. Кудря, 1956, 109). 4. перех., розм. Те саме, що робити 2; виготовляти. Ми мали Дніпро форсувати. Сапери ладнали плоти (Микола Нагнибіда, Пісня.., 1949, 119). 5. перех. Припасовувати, прикріплювати до чого-небудь; установлювати десь.Дітлахи ладнають сітку, щоб чорних крабів наловить (Наталя Забіла, Одна сім'я, 1950, 67); Мася мовчки їла, Митро коні ладнав до ясел (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 53); Ант.. одіклав набік комишину, до якої готувався ладнати залізце (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 9); Двоє фізкультурників вносять маленький столик і стілець і ладнають їх біля брами (Іван Кочерга, II, 1956, 73). 6. перех., розм. Те саме, що шикувати. Гурт бійців збільшувався, і старий робітник почав їх ладнати (Петро Панч, О. Пархом., 1939, 86). 7. перех. Те саме, що налагоджувати; настроювати (у 1 знач.). * Образно. Може, здалося — снилось мені, Що птахи в небі ладнають струни (Микола Гірник, Сонце.., 1958, 55); Бичуючи брехню, розпусту і пороки. Серця ладнаючи на новий стрій високий, Пощо, сатирику, ти з ліхтарем своїм Так прикрадаєшся під цей веселий дім? (Максим Рильський, I, 1956, 80). Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 434.
