Губатий
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 16:28, 6 грудня 2016; Kszarichna.im16 (обговорення • внесок)
Губатий, -а, -е. 1) Имѣющій большія губы, толстогубый, губастый. Чуб. І. 5. Багатаягубатая, а ще к тому пишна, а вбогаяхорошая, як у саду вишня. Чуб. V. 38. 2) Губатий від. Волъ съ большой мордой. КС. 1898. VII. 46.
Зміст
Сучасні словники
ГУБА́ТИЙ, а, е. 3 великими губами (див. губа 1 1). Багатого губатого Дівчина шанує; Надо мною, сиротою, Сміється, кепкує (Тарас Шевченко, I, 1951, 15); Губатий, з орлиним носом, з зухвало-веселими сірими очима і басовитим соковитим голосом, він був з тих людей, що запам'ятовуються з першого погляду (Олесь Гончар, Людина.., 1960, 108).