Правдивість

Правдивість, -вости, ж. Правдивость. К. Бай. 65. Апостоли правдивости святої. К. Дз. 23. Суди, Господи, незлобу і правдивість мого серця. К. Псал. 58. Правдивість- це одна з основних граней людських чеснот, моральна якість, що відображає одну з найважливіших вимог моральності. Включає честність, принциповість, вірність взятим зобов'язанням, суб'єктивну переконаність у правоті справи, що проводиться, щирість перед іншими і перед самим собою відносно тих мотивів, якими людина керується, визнання і дотримання прав інших людей на те, що їм законно належить. Протилежністю чесності є обман, брехня, крадіжка, віроломство, лицемірство.

• Правда ~ брехня безсумнівна, велика, вічна, гола, жива, ідеальна, істинна, очевидна, повна, прихована, справжня, чиста. Правда безпощадна, безсумнівна, гірка, прекрасна, свята, щира ~ брехня безсовісна, боязлива, жахлива, жорстока, нагла, ненависна, неприкрита, огидна, очевидна, прихована, солодка, холодна, чергова.

Приклади вживання цього слова у реченні.

• Фактів я не перекручую, в правдивість висновків вірю щиро (Степан Васильченко, Незібрані твори, 1941, 157);
• Творчість наших письменників органічно ввійшла, в глибини народного життя, наснажена принципами соціалістичного мистецтва: правдивістю, народністю, комуністичною партійною ідейністю (Андрій Малишко, Думки.., 1959, 3);
• Мистецтво театру.. вимагав, від актора безліч здібностей, серед яких сценічна простота, правдивість почуттів, привабливість, щирість і безпосередність поведінки є найголовнішими (Амвросій Бучма, З глибин душі, 1959, 68).