Хропак

Хропак, -ка, м. Крѣпкій сонъ съ храпѣніемъ. Дав хропака аж гетьгеть до вечора. Ач якого хропака затинає! Харьк.

Сучасні словники

[ http://sum.in.ua/s/khropak Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]

ХРОПА́К, а, чол., розм. Те саме, що хропіння. Я послав йому вслід глибокого хропака, хоч очі мої дивилися й бачили гостро, як ніколи (Іван Микитенко, Кадильниця, 1959, 61). ♦ Давати (дати, задавати, задати і т. ін.) хропака — спати міцно, з хропінням. — Були ми з цим хлоп'ягою на одній квартирі. От любив спати! ..Ну тільки що обзивався — і вже дає хропака (Антон Хижняк, Невгамовна, 1961, 277); — Замовкни, уб'ю! — крикнув зляканий Андрій, замахнувшись мішком. Потім вони впали майже разом. Остап зразу дав богатирського хропака (Олександр Довженко, I, 1958, 243); Далі закутався [Павлусь] краще від ранкового холоду, схилився до Корнюші, що з самого двору задавав хропака, то й собі заснув (Андрій Головко, II, 1957, 263); — Хай задасть Хвостун міцніше Хропака, Отоді вже він узна, Хто я така! (Григорій Бойко, Ростіть.., 1959, 88); Дем'янові здавалося, що він чує, як на сотні голосів ушкварює хропака всеньке село (Юрій Смолич, Реве та стогне.., 1960, 176); — Легко тобі казати, — зітхав Павло. — То в цеху все видно, як на долоні, а тут поле, ніч... Ні душі живої. Заліз у скирту і до самого ранку такого хропака витинає, аж земля двигтить (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 30); Дати вічного хропака — те саме, що умерти 1. — Князю Яремо! Не лий і не пий християнської крові надаремно, бо ще й сам вп'єшся на смерть та й сам даси вічного хропака (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 171).

[ http://slovopedia.org.ua/35/53413/221818.html "Словопедія" ]

ХРОПАК

хропа́к іменник чоловічого роду хропіння розм.

"Словопедія"

ХРОПАК

дава́ти (задава́ти, дави́ти, зневажл. де́рти) / да́ти (зада́ти) хропака́. Міцно спати. На полиці напроти — два підлітки в робочих спецівках. Підмостили під голови грубі черевики й дають хропака (І. Муратов); — Спи, спи,— вичитувала Явдоха, човгаючи по хаті,— Дрова не нарубані, води не принесено, а він — пузо на черінь та й давить хропака (Григорій Тютюнник); Радисти ще “деруть хропака”, бо вночі була якась заваруха, то не виспались (Григорій Тютюнник).

УКРЛІТ.ORG_Cловник

ХРОПА́К, а́, ч., розм. Те саме, що хропі́ння. Я послав йому вслід глибокого хропака, хоч очі мої дивилися й бачили гостро, як ніколи (Мик., Кадильниця, 1959,61). &́9671; Дава́ти (да́ти, задава́ти, зада́ти і т. ін.) хропака́ — спати міцно, з хропінням. — Були ми з цим хлоп’ягою на одній квартирі. От любив спати!..Ну тільки що обзивався — і вже дає хропака (Хижняк, Невгамовна, 1961, 277); — Замовкни, уб’ю — крикнув зляканий Андрій, замахнувшись мішком. Потім вони впали майже разом. Остап зразу дав богатирського хропака (Довж., І, 1958, 243); Далі закутався [Павлусь] краще від ранкового холоду, схилився до Корнюші, що з самого двору задавав хропака, то й собі заснув (Головко, II, 1957, 263); — Хай задасть Хвостун міцніше Хропака, Отоді вже він узна, Хто я така! (Бойко, Ростіть.., 1959, 88); Дем’янові здавалося, що він чує, як на сотні голосів ушкварює хропака всеньке село (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 176); — Легко тобі казати,— зітхав Павло.— То в цеху все видно, як на долоні, а тут поле, ніч… Ні душі живої. Заліз у скирту і до самого ранку такого хропака витинає, аж земля двигтить (Кучер, Прощай.., 1957, 30); Да́ти ві́чного хропака́— те саме, що уме́рти 1. — Князю Яремо! Не лий і не пий християнської крові надаремно, бо ще й сам вп’єшся на смерть та й сам даси вічного хропака (Н.-Лев., VII, 1966, 171).

http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]

хропа́к – іменник чоловічого роду

(хропіння) ________________________________________ відмінок однина множина називний хропа́к родовий хропака́ давальний хропаку́, хропако́ві знахідний хропа́к орудний хропако́м місцевий на/у хропаку́ кличний хропаку́*

Іноземні словники

"Словопедія"

ХРОПАК разг. храп задавати [давати] хропака — разг. задавать храповицкого; дрыхнуть

[ http://translate.academic.ru/%D1%85%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0%D0%BA/uk/ Словари и энциклопедии на Академике]

хропак 1хропак -а́ храп Українсько-російський словник

Ілюстрації

Медіа

[1]

[2]

Цікаві факти

Наш сон

10. Сліпі “бачать” сни Люди, що осліпли вже після народження, можуть бачити сни у вигляді картинок. Сліпі з народження не бачать картинок, однак їхні сни наповнені звуками, запахами і тактильними відчуттями.

9. Ми забуваємо 90% сновидінь Через п’ять хвилин після пробудження ми вже не пам’ятаємо і половини своїх снів, а вже через десять хвилин навряд чи зможемо пригадати 10% з них. Відомі випадки, коли поети, письменники, учені бачили сни, у яких складали вірші, прозу або придумували нову наукову теорію. Повезло тим, хто догадався залишити біля ліжка ручку й папір. Саме снам зобов’язані своєю появою на світ вірш Семюеля Колріджа “Кубла Хан”, історія про доктора Джекіля та містера Хайда Роберта Льюіса Стівенсона, Франкенштейн Мері Шеллі, і так само знаменита періодична система елементів, вона ж таблиця Менделєєва.

8. Сни бачать усі без винятку Всі люди (за винятком хворих із сильним розладом психіки) бачать сни, однак чоловіки та жінки бачать сни по-різному. Чоловікам в основному сняться представники своєї статі, жінки ж у снах бачать представників обох статей у приблизно однаковій пропорції.

7. Сни запобігають психозу Недавно вчені провели експеримент: випробуваним давали спати 8 годин, однак будили в початковій фазі кожного сну. Через три дні в усіх без винятку учасників експерименту спостерігалися труднощі з концентрацією уваги, галюцинації, непояснена дратівливість і перші ознаки психозу. Коли випробуваним, нарешті, дали можливість бачити сни, учені звернули увагу на те, що мозок компенсує відсутність снів у попередні дні за рахунок більш тривалого, ніж звичайно, перебування організму у фазі швидкого сну.

6. Нам сниться тільки те, що ми бачили У наших снах ми часто бачимо незнайомих людей, але поняття не маємо про те, що наша свідомість не придумує їхні обличчя. Це обличчя реальних людей, тих, кого ми бачили протягом життя, але не запам’ятали.

5. Не всі можуть бачити кольорові сни Близько 12% видючих людей бачать тільки чорно-білі сни. Інші бачать сни в кольорі. Існують кілька типових груп сновидінь, які бачать усе без винятку: ситуації в школі або на роботі, спроба врятуватися від переслідування, падіння з висоти, смерть людини, випадання зубів, політ, провал на іспитах, аварії й т.д.

4. Сни не бувають буквальними Наша підсвідомість використовує мову знаків і символів. Тому не варто сприймати кожен сон, навіть із найбільш логічним і багатим сюжетом, буквально. Підсвідомість посилає нам сигнали, а не чіткі образи.

3. Колишні курці бачать більш яскраві сни Колишні курці бачать більш насичені та реальні сни, ніж всі інші люди. Найчастіше їм сниться, що вони знову почали курити і відчувають при цьому почуття провини.

2. Зовнішні подразники впливають на наші сни Кожний з нас хоч раз випробував це на собі: підсвідомість робить частиною сну фізичне відчуття, яке ми відчуваємо в цей момент. Людям, які відчувають спрагу, підсвідомість “підкидає” образ склянки води. Вони намагаються напитися (у сні, звичайно), знову відчувають спрагу, знову бачать склянку води і так далі - поки не прокинуться і не зрозуміють, що дійсно хочуть пити й нап’ються вже в реальному світі. Таким чином, підсвідомість “підказує”, що потрібно прокинутися.

1. Під час сну ми "паралізовані" Хочете вірте, хочете ні, але наше тіло практично паралізоване під час сну, в основному для того, щоб тіло не повторювало рухів, які відбуваються в сні.

Ще 3 факти про сни:

1. Людина не бачить снів у той момент, коли хропе.

2. Маленькі діти не бачать у снах самих себе до досягнення 3 років. З 3 до 8 років діти бачать більше кошмарів, ніж дорослі за все своє життя.

3. Якщо вас розбудити під час стадії швидкого сну, ви запам’ятаєте свій сон до найдрібніших подробиць. Більше читайте тут: [3]

Матеріал з Вікіпедії

Історія дослідження Засновником «науки про сон» була М. М. Манасеїна (1843–1903), учениця фізіолога І. Р. Тарханова, яка в 1870-ті рр. на цуценятах вивчала значення сну для організму. Аналізуючи свої результати, Манасеїна прийшла до висновку, що сон для організму важливіший за їжу. Сучасні уявлення про природу сну сформувалися у другій половині XX ст. з появою методів реєстрації біоелектричної активності головного мозку (електроенцефалограма, ЕЕГ), м'язів (електроміограма, ЕМГ) і очей (електроокулограма, ЕОГ). Найбільшим досягненням в цій області було відкриття в 1950-ті рр. Н. Клейтманом, У. Дементом (США) і М. Жуве (Франція) так званого парадоксального сну. Основна функція сну Основна функція сну — це відновлення фізичних та психічних сил, яке дозволяє максимально адаптуватися до зміни умов зовнішнього і внутрішнього середовищ. Сон становить собою чергування різних функціональних станів головного мозку, а не є «відпочинком» для головного мозку, як вважали раніше. Під час сну перебудовується мозкова діяльність, яка потрібна для переробки і консолідації інформації, що потрапила в період неспання, переведення її із проміжної в довготривалу пам'ять. Активність нейронів у різних відділах кори великого мозку і глибинних структурах мозку під час сну лишається практично такою ж, як і при неспанні. Чинники, що зумовлюють сон Можна виділити чотири групи чинників, які зумовлюють періодичний добовий сон: 1. ендогенні чинники, пов'язані зі стомленням і гіпногенними речовинами (серотонін, мелатонін, норадреналін, гамма-оксибутират, дельта-пептид тощо) 2. які діють ендогенно, ритмічно («внутрішній годинник») 3. безумовні (темрява, спокій, положення тіла, сенсорна монотонність, вплив температури, атмосферного тиску) 4. умовнорефлекторні (звикання до певного часу сну, його тривалості та ін.) Свідомий сон Свідоме сновидіння — це сновидіння, у якому особа розуміє, що спить[6]. У такому сні можливо контролювати свої дії, впливати на навколишній світ та подальший розвиток сюжету сновидіння. Набуття свідомості може бути спонтанним або в результаті спеціальних методик.