Квітнути
Квітнути, -ну, -неш, гл. Цвѣсти.
Зміст
Словник української мови
КВІТНУТИ, ну, неш, недок. 1. Розкриватися, розпускатися (про квіти); цвісти. Матіола квітла на грядках.. І лила лукаво-ніжний пах (Максим Рильський, I, 1960, 304); * Образно. Як ти [Т. Шевченко] в неволі нудив світом На чужині, В твоїй душі все квітли пишним цвітом Твої пісні (Володимир Самійленко, I, 1958, 139); // Бути в квітах. Все дужче й дужче натискала весна, кущі квітли, поля дружно зеленіли (Юрій Яновський, II, 1954, 56). 2. перен. Бути в розквіті; мати здоровий, гарний вигляд. Вона тепер квітла, як калина (Яків Качура, II, 1958, 468); Болеслав, як молодший, першим уклонився Данилові. — А ти все квітнеш? — засміявся Данило (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 599). 3. перен. Процвітати, успішно розвиватися. Квітне Україна, як весняний сад (Володимир Сосюра, Близька далина, 1960, 46); Який чудовий кругозір І даль яка барвиста! Ще рік тому тут був пустир, А зараз квітне місто (Микола Шеремет, Дружбою.., 1954, 8).
ОРФОГРАФІЧНИЙ СЛОВНИК
квітнути - дієслово, недоконаний вид, I дієвідміна
Цікаві факти
значення слова Цвісти по Єфремової: Цвісти - 1. Перебувати в порі цвітіння, розкрившись, розпустивши. // Бути в цвіту, мати на собі розпустилися квітки. // Покриватися квітучими травами, рослинами (про лузі, степи і т.п.). 2. перен. Бути в розквіті сил, молодості, краси. // Світитися радістю, задоволенням. 3. перен. Успішно розвиватися; процвітати. // Розм. Процвітати, насичений. 4. Змінювати забарвлення через масове розвитку мікроскопічних водоростей (про водойми). // Розм. Покриватися зеленню, ряскою. 5. перен. разг.-знижуючи. Покриватися висипом, прищиками.
Ілюстрації
|
|
МедіаДжерела[] |
