Місце

Місце, -ця, с. Мѣсто. По тричі в однім місці бідного невольники затинали. Макс. Як намальовані встають передо мною всі місця. Левиц. Місцем, місцями. а) Мѣстами, въ нѣкоторыхъ мѣстахъ. Місцем такі були здоровенні та глибокі байраки, що Божесвіте! Грин. II. 169. Місцями й гарна трава низом, а по су гробках погана. Зміев. у. б) Иногда, по временамъ. Місцями й я їм рибу. Зміев. у.

української мовиАкадемічний тлумачний словник (1970—1980)

МІСЦЕ, я, сер.

1. Простір земної поверхні, зайнятий або який може бути зайнятий ким-, чим-небудь. От і вибрав [Пархім] собі місце на горбику (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 477); Гарне, вигідне було місце, де вони поставили свої курені (Олесь Гончар, I, 1959, 40); // чого, яке. Простір, пункт, де що-небудь розміщене, відбувається тощо. Сидіти в корчмі, місці радості, з незагоєною раною в серці не хотілося (Гнат Хоткевич, II, 1966, 193); Червона піхота і навіть кавалеристи, перетворившись у вантажників, пиряли на собі шпали та важезні мішки з піском, ..оснащаючи ними найбільш вразливі місця (Олесь Гончар, II, 1959, 107); Маршрути походів по місцях слави охопили всю Запорізьку область (Радянська Україна, 12.V 1967, 4); // Певний пункт, площина, признач. для кого-, чого-небудь. Пора рушати. Керманичі вже на місцях (Гнат Хоткевич, II, 1966, 406); Свого робочого місця ніхто не покинув (Вадим Собко, Біле полум'я, 1952, 237); Тимофій навпомацки знаходить на своїх місцях сокиру, дерев'яний аршин, долото (Михайло Стельмах, II, 1962, 34); // Певна площина, спеціально влаштована для того, щоб на ній розміститися. — Он на весіллі тісно як буває, А прийде старшина, — і місце є... (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 156); Входить батько Еней, за ним товариство троянське, І на простелених тканях пурпурних місця обіймають [займають] (Микола Зеров, Вибр., 1966, 241). ▲ Дитяче місце — те саме, що плацента. На третьому місяці розвитку [зародка] на внутрішній поверхні стінки матки утворюється дитяче місце (Анатомія і фізіологія людини, 8 кл., 1957, 185). ♦ Все стає (ставало) на своє місце (на свої місця) — все набирає (набирало) попереднього вигляду, відновлюється (відновлювалося). — Знаєш, друже... Ермітаж відбудували. Саша добре знав, що це не так. Проте він майже несвідомо, палкою своєю уявою вже відроджував поруйноване.. В нього все там ставало на своє місце (Олесь Гончар, III, 1959, 240); До місця — до потрібного пункту (добратися, доїхати і т. ін.); Душа не на місці див. душа; З місця взяти (брати і т. ін.) — без розгону переходити на швидкий хід. Паровоз узяв з місця, і вагони котилися все швидше й швидше (Павло Загребельний, Європа 45, 1959, 91); З місця в кар'єр див. кар'єр; Місце під сонцем див. сонце; Мокре місце [не] залишиться (зостанеться) див. мокрий; Нагрівати (нагріти) собі місце див. нагрівати; На місці чиєму — будучи в чиєму-небудь становищі. — А я б на твоєму місці уже б мовчала, — обізвалась Надя (Леся Українка, III, 1952, 497); Таки він, Матвій, міг сьогодні когось із братів, мов соняшника, зрешетити. Пігловський на його місці за милу душу пригостив би свинцевою начинкою, а Матвій чогось пожалів (Михайло Стельмах, I, 1962, 95); На місці (вирішувати, робити і т. ін.) — там, де відбувається що-небудь, де джерело сировини; без передавання куди-небудь, перевезення і т. ін. Дарка збирала малину панам.. ну, то вже, певне, й собі брала якийсь відсоток натурою на місці (Леся Українка, III, 1952, 660); На місці злочину спіймати (зловити, застати і т. ін.) — викрити кого-небудь під час здійснення чогось лихого; Не до місця — не до діла, не до речі, не до ладу. — З твоїх листів я бачу, що ти тепло до мене ставишся. Мені здається, хоч слово — тепло — тут не до місця (Юрій Яновський, II, 1958, 74); Не знаходити (не знайти) [собі] місця див. знаходити; Не лишати (не лишити) живого місця див. лишати; Немає (не було, не буде) місця чому — немає чого-небудь (про абстрактні поняття). Короткозорому оптимізмові немає місця (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 285); Не місце: а) (кому) не слід бути де-небудь, серед когось; б) (для чого) не слід, не годиться робити щось. [Саня:] Гаразд, гаразд, тут не місце для таких розмов... (Леся Українка, II, 1951, 34); Ні з місця: а) стояти нерухомо, не рухатися. Стоїть солдат, не ворушиться. Москалька крикнула удруге, кричить і утретє — солдат ні з місця (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 9); — Ліворуч! Праворуч! А вони [учні] ні з місця, стоять наче вкопані, а потім враз вибухають реготом (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 142); б) на тому ж рівні, утому ж стані; Очі на мокрому місці див. мокрий; Прикипіти на місці див. прикипіти; Тепле (тепленьке) місце — вигідна посада. Грибок знайшов тепле місце — продавцем у кооперації влаштувався (Микола Зарудний, Антеї, 1962, 51); Подбала [Лукія] про свого синочка: при конторі влаштовує ..Хіба ж не тепленьке місце? (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 163); Тупцювати (тупцюватися) на [одному] місці — не рухатися вперед, не розвиватися. Що для Поемітного характерно: не тупцювати на місці, не заспокоюватися (вже, мовляв, богова борода в руці), не обмежувати себе лише господарськими справами (Остап Вишня, II, 1956, 18); Народне мистецтво не тупцюється на місці, а безперервно збагачується новими сюжетами, різноманітною інтерпретацією їх (Народна творчість та етнографія, 6, 1966, 50).

2. перев. мн. Певна місцевість. Є місця — чувати: Круглий рік весна... (Павло Грабовський, I, 1959, 371); У нас була казкова сіножать на Десні. До самого кінця життя вона залишиться в моїй пам'яті як найкрасивіше місце на всій землі (Олександр Довженко, I, 1958, 12).

3. тільки мн. Віддалені від центру, центральних організацій райони, організації, установи; периферія. Розвиток феодальних відносин в окремих областях спричинився до утворення на місцях незалежних князівств, які поступово відокремлювались від Києва (Історія СРСР, I, 1956, 54); Багато цікавого розповіли товариші з місць (Андрій Головко, II, 1957, 431).

4. Окрема ділянка, частина чого-небудь Сонце підпливало собі вище та вище, гріючи повітря, палючи голі місця (Панас Мирний, I, 1954, 252); Неприємне залоскотало мені під ребрами, зараз же на тому місці почало пекти, як вогнем, стало мені жарко й одразу пройняв піт (Юрій Яновський, II, 1958, 124).

Лобне місце див. лобний.

♦ Болюче місце див. болючий; Місця живого нема див. живий; Слабке місце див. слабкий.

5. Частина, уривок книжки, художнього, музичного твору і Т. ін. — Я якось не зрозумів того місця, де Ви пишете, що не можете порозумітися з Мирним в справі видання його повісті (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 213); Деякі місця в копії [рукопису] полишені біло, і невідомо, що там моє стояти (Леся Українка, V, 1956, 351).

6. Становище, яке займає хто-, що-небудь у суспільстві. Вкраїнська мова своєю доброзвучністю займає одно з перших місць (може, третє або четверте) між усіма європейськими мовами (Володимир Самійленко, II, 1958, 365); — Ленін! — глухо простогнав Мічурін... — Слухайте мене, — Мічурін випростався. — На честь найвеличнішої безсмертної людини, яка вивела нашу країну на перше місце в історії, наказую припинити роботу! (Олександр Довженко, I, 1958, 473). ♦ Знати своє місце — поводитися відповідно до свого становища. — Вона [Катря] їй так розмалює нігтями писка, що довго в свою школу не покажеться. Хай знав своє місце (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 360).

7. Службова посада. Пішла [Олександра] найматься; та щось із тиждень попід тином ночувала, поки собі місце знайшла в якогось коваля (Марко Вовчок, I, 1955, 33); Наталка після того, як зостались її вольєри без цесарок, подалася в Херсон шукати собі іншого місця (Олесь Гончар, II, 1959, 32); // Вакансія в учбовому закладі для того, хто навчатиметься. Майже одне місце на робфак при сільськогосподарському інституті. Будемо першого свого бідняка посилати у високу науку! (Михайло Стельмах, II, 1962, 361).

8. Окремий предмет, одиниця вантажу (пакунок, чемодан, ящик і т. ін.). Вантаж, вага одного місця якого перевищує 250 кг, та вантажі.. вагою більше 400 кг класифікуються окремо (Доценко та ін., Автомобіль, 1957, 311). Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 751. Коментарі (0)

МІСЦЕ... Перша частина складних слів, що вказує на відношення до місця, простору, напр.: місцемешкання, місцепробування і т. ін.