Хвоїна
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:39, 4 грудня 2016; Kysavchuk.im16 (обговорення • внесок)
Хвоїна, -ни, ж. = Хвоя. Ум. Хвоїнка. Ном. № 8466. Академічний словник української мови ХВОЇ́НА, и, жін. 1. розм. Шпилька хвойного дерева. Сонце котилося за ліси. Голубе небо стало ще голубішим і чистішим. Сосни співали колискових пісень і видзвонювали кожною гілочкою, кожною хвоїною (Павло Загребельний, Європа 45, 1959, 282); 2. діал. Сосна.
