Ґушуватий
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 19:18, 4 грудня 2016; Avbabak.im16 (обговорення • внесок)
Зміст
Словник Бориса Грінченка
Ґушуватий, -а, -е. Покрытый шишками (на тѣлѣ). Желех. Зобастый. Гуцул. (В. Дорошенко).
Інші словники
Орфографічний словник української мови / укладачі: ковальова Т.В., Коврига Л.П. / Харків: Сінтекс, 2004. − 1088 с. − С. 270
| ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
|---|---|---|---|---|
| Називний | ґушуватий | ґушувата | ґушувате | ґушуваті |
| Родовий | ґушуватого | ґушуватої | ґушуватого | ґушуваті |
| Давальний | ґушуватому | ґушуватій | ґушуватому | ґушуватим |
| Знахідний | ґушуватий, ґушуватого | ґушувату | ґушувате | ґушуваті, ґушуватих |
| Орудний | ґушуватим | ґушуватою | ґушуватим | ґушуватими |
| Місцевий | ґушуватому, ґушуватім | ґушуватій | ґушуватому, ґушуватім | ґушуватих |
